Літо Вероніки
A downloadable game for Windows
Привид самогубця вселяється в тіло хлопця своєї дівчини, стаючи злим шепотом на дні його свідомості. Чи вдасться йому помститися, чи...?
Якщо у вас перестав відображатися текст, збережіться і завантажтеся у це збереження.
❗️ Увага: гра містить описи сексу в громадських місцях, мастурбації, золотого дощу, оголеності, згадки самогубства, фантазій про вбивства й зґвалтування, релігії, нецензурну лексику й один звук вибуху. Також у грі присутня сцена [SPOILER] з обіймами вужа. Сцени з усіма вище зазначеними речами НЕ МАЮТЬ візуалізації.
Команда:
Sara Dale - тімлід, програмування, інтерфейс, графіка.
Lecktor - автор ідеї, сценарист.
May Thursday - допомога з фонами.
Yuno - support dev
Музика запозичена в:
Олексій Подать, Whaler, xtclvr і платформи freesound.org.
Download
Comments
Log in with itch.io to leave a comment.
Літо Вероніки - це спермотоксикоз інцела, і я говорю не про автора, а про основу сюжету. Увага спойлери!!!
Саме чтиво наповнене шок контентом, персонажами яким важко/неможливо співпереживати і гігантською кількістю філософствування. Ну і сексом, який персонажі твору бачать у абсолютно всьому що рухається і не рухається. В результаті ти не так читаєш історію, як очікуєш на нову хвилю трешу з кожним кліком гортання новели. Власне цим вона і запам'ятовується.
Як на новелу з назвою "Літо Вероніки", у творі є великі проблеми із репрезентацією самої Вероніки. Вероніка показана дурною і інфантильною. Її мотивація здебільшого це: "Воно виглядає красиво". Складніші думки їй має розжувати Андрій. В моменти коли у неї ж з'являються ідеї, Андрій зразу ж коментує, що це дурня. Вероніка немає автономності. Її роль це втілювати у реальність фантазії Андрія, Дмитра і потенційно автора.
На початку твору я думав, що у творі відбуватиметься моральне протиставлення Андрія і Дмитра, де Андрій є загалом чудовим хлопцем для Вероніки, якого повільно охоплює зло(Дмитро). Цього не сталось. Андрій - мудак, якого абсолютно не цікавить Вероніка. Єдине, що цю пару пов'язує - те що вони вічно хорні.
Дмитро є явним антагоністом історії і максимально відразливою людиною. Доволі дивно, що на нього покладена роль усіх філософствувань, а також селфінсертів автора(рекомендація фільмів). Усі ідеї, які автор хотів передати через Дмитра, в процесі прочитання стали затуманеними негативним ставленням до нього, і відторгались без бажання глибше у них задуматись.
Тут могла б допомогти "добра" половина Дмитра, яка з'являється у двох кінцівках. Однак його погляди, також доволі сумнівні. Обидва Дмитра применшують усіх жінок, до простих, меркантильних, маніпулятивних створінь. Різниця між ними лише в тому, що "добрий" Дмитро не бажає їм смерті, досі бачачи їх виключно як об'єкт своїх сексуальних фантазій. Якщо ця версія Дмитра є позитивним персонажем, тоді автору варто більше поспілкуватись з жінками.
В результаті, ідеї, які хотів передати автор, загубились у описах сексу і слатшеймінгу Вероніки. Історія не лишила по собі нічого, окрім гігантської кількості скрінів шок контенту і здогадок наскільки автор поділяє ідеї Дмитрів.
У нашому баченні, вона буквально розумніше Андрія, ніхто не може вгадати хід її думок і це прямо проговорюється в тексті.
ЇЇ інфантилізм — усвідомлений, вона використовує чи не використовує це по своєму бажанню в залежності від ситуації.
Що поганого в красі? Краса врятує світ. Ви ніколи не робили щось з простої цікавості або заради естетичного задоволення? Події гри відбуваються у вихідний день, коли герої просто приємно проводять час, якої мотивації Вам тут бракує?
Все є сексом. Навіть формування планет можна пояснити метафорою сексу. У цьому розрізі рекомендуємо ознайомитися Вам з есе Жоржа Батая "Сонячний Анус". Цей твір дуже надихав сценариста.
Якби Ви трохи більше заглибилися в текст, то помітили б, що Андрія цікавить Вероніка, і дуже сильно. Він переймається її самопочуттям і задоволенням; підтримує, вислуховує і всерйоз сприймає її думки й твердження; у сексі звертає чи не більшу увагу власне її відчуттям, активній згоді і комфорту. Якби Андрій був повним мудаком, як Ви тут його зображуєте, то буття Вероніки з ним не мало б жодного сенсу в контексті твору.
Герої історії не повинні мати суспільно прийнятні погляди. Вони не повинні нічого пропагувати. Вони тільки повинні бути справжніми відносно себе.
Автори історій теж не зобов'язані бути хорошими й пропагандувати якусь уніфіковану гуманістичну ідеологію.
Так, тому що — па рам пам пам — це не окремий персонаж, а відділена підособистість того ж Дмитра, яка не може (і не має) мислити як окрема людина з радикально іншими поглядами.
Всього доброго.Тут погоджусь, що трішки перебільшив про інтелект Вероніки. Моє твердження, здебільшого базувалось на перших сценах, а саме:
Зараз прогортавши ще раз уже звертаючи увагу виключно на цитати Вероніки, я не скажу, що вона дурна. Досі будь які її думки нівелюються і вона стоїть мішком для побиття обох чоловіків.
Тут проблема була в тому, що на фоні інших персонажів її дії немають пояснень старше 4 класу. Андрій і Дмитро мають аргументи до всіх своїх дій. Вероніка ні.
Читав настільки уважно наскільки міг. Андрію все рівно на думки Вероніки. На більшість з них він реагує ВТФ, або іншим способом показує, що вона говорить маячню. Він просто не говорить це в голос. Те що у них у сексі все добре, це видно. Власне на цьому будуються всі їхні стосунки. Окрім сексу, що було показано це: про фільми у них різні погляди, про рибалку у них різні погляди, про релігійні погляди Вероніки цитата: "WTF". О і ще фраза, про те що про тебе подумають як шльондру - бест бойфренд еворд гоус ту... Якщо не бажати смерті Вероніці і гра в лицарство це є досягнення Андрія, тоді у нас різні погляди на здорові стосунки.
Як і гравцям не зобов'язана подобатись гра. У відгуку я не претендую на об'єктивність. Можете читати відгук починаючи із "на мою думку". Допустився помилки не включити це словосполучення.
О, це я розумію. Це було частиною розчарування від відсутності хоча б когось, за кого можна вболівати в історії. У мене є звичка вибирати сторони у конфліктах. В цій історії обирати не було кого. А тому в домішку з гігантськими стовпами філософських роздумів і трешу який відбувався на фоні, ставлення до гри склалось негативним.
Дякую за увагу.
На наших джемах були різні історії про насильство, маніяків та інтрузивні думки. Але ніхто на світлові роки не наближався до того рівня інтенсивності, який пропонується нам в цій новелі. Читачі, що звикли до робіт про милих тваринок, будуть до цього не готові.
Так, для більшості це буде некомфортний твір. І трігерворнінги, нажаль, не дають заздалегідь зрозуміти це. Багато хто з відразою кине цю роботу, справедливо відмовляючись терпіти деструктивні та огидні думки головного героя. Це дійсно шокуюча новела, однозначно не для всіх.
Проте прикро що цю новелу сприйматимуть буквально - як мізогінні фантазії заради фантазій, жорстокість заради жорстокості, відмовляючи автору в цінності та навіть наявності творчого задуму. Але робота очевидно написана в певній традиції, притаманній саме японським постмодерн хоррор новелам, де шок-контент це спроба показати темну, перверсивну сторону психології сучасної людини. Намагання схопити той зміст, що зазвичай витісняється нашою психікою, про який ми не хочемо, боїмось говорити вголос. Схопити не для того щоб виправдати, а для того щоб розчинити. Бо як темні сили в казках не витримують сонячного світла, так і темрява підсвідомого втрачає свою силу якщо наважитись пильно розглянути її впритул.
В контексті джемів, це не просто новела - це зарінова атака. Це теракт.
P.S. Окремо хочу відзначити дуже влучний саунд-дизайн, де кожен музичний трек дійсно підсилює текст.
браво, чатґпт файнал бос👏🏻
це реальне дєрміще броооо🔥🔥
yea, this is real shit bro 🔥🔥